Чотириста ударів (1959)

«Чотириста ударів» — це історія про хлопця, який тоне у байдужості дорослих, поки світ навколо нього руйнується. Дванадцятирічний Антуан ще не злочинець, але вже звик, що його вважають винуватим у всьому. Школа — це поле бою з педантичним учителем, дім — холодна арена, де мати ховає свої таємниці, а вітчим чужий навіть у власній оселі. Щоразу, коли Антуан намагається знайти тепло або розуміння, він натикається на стіну з правил і покарань. Його протести стають дедалі відчайдушнішими: від брехні та дрібних крадіжок до втечі та підпалу. Але замість того, щоб побачити в ньому дитину, яка кличе на допомогу, суспільство готує для нього клітку. І коли зачиняються двері виправного закладу, Антуан розуміє: єдиний спосіб вижити — бігти. Навіть якщо за спиною лише море, а попереду — невідомість, яка страшніша за будь-яку байдужість.