☆

Перша світова війна добігає кінця. Німеччина та її союзники готуються до капітуляції. Французький капітан Анрі д'Олне-Прадель — кар'єрист і негідник. Прагнучи вислужитися, він кидає своїх підлеглих у безглуздий наступ. Майже всі гинуть у кривавій бійні. Аристократ Едуард Перікур до війни був відомим художником. Дивом виживши, він рятує побратима Альбера Мейлара, але отримує страшні поранення. Обличчя Едуарда спотворене до невпізнання. Не бажаючи з'являтися перед рідними, він інсценує власну смерть. Перікур починає писати картини про жахи війни. Альбер стає його імпресаріо. Тим часом Прадель розбагатів на похоронному бізнесі й готується одружитися з Маделеною — сестрою Едуарда.

Париж двадцятих років. У розкішному замку Маргарита Дюмон щороку збирає поціновувачів музики, які знають лише те, що вона багата й нестямно любить співати. Її щирий, але фальшивий спів усі підтримують — чоловік, близькі, гості, — і жінка роками живе в солодкій омані. Та коли Маргарита остаточно повірить у свій природний талант, вона вирішить вийти на сцену Опери перед широкою публікою. І тоді тендітний світ ілюзій, збудований із любові, страху й делікатної брехні, почне розсипатися, оголюючи кумедну й зворушливу правду про мистецтво, підтримку та ціну щирості.

Гайо зростає в тіні материнської краси, і його ніжна одержимість нею поступово стирає межі між любов’ю та наслідуванням. Він переймає її голос, ходу, сукні, але світ навколо бачить лише дивацтво й поспішає вішати ярлики. Батько дратується, друзі відвертаються, а Гайо залишається наодинці з питанням, яке ніхто не хоче почути: ким він є насправді, коли чужий осуд заглушує власний голос?

Грейс Білленгер увійшла в історію як перша жінка, обрана до Вищої політичної ради Франції. Та її тріумф затьмарює несподівана вагітність, яка стає справжнім випробуванням. Цивільний чоловік, не готовий до ролі «першого чоловіка», тихо зникає з горизонту. Прем'єр-міністр та опозиція тиснуть на Грейс, вимагаючи обрати уряд, а не материнство. Президентка розривається між радістю матері та обов'язком перед країною. Але чим далі, тим ясніше вона бачить жорстоку правду політичного життя Франції. Тепер у неї немає сумнівів: політика — це війна.