☆

Гайо зростає в тіні материнської краси, і його ніжна одержимість нею поступово стирає межі між любов’ю та наслідуванням. Він переймає її голос, ходу, сукні, але світ навколо бачить лише дивацтво й поспішає вішати ярлики. Батько дратується, друзі відвертаються, а Гайо залишається наодинці з питанням, яке ніхто не хоче почути: ким він є насправді, коли чужий осуд заглушує власний голос?