☆

Гарольд уже давно розміняв сьомий десяток. Його дні плинуть розмірено й тихо в маленькому приморському містечку, де він живе з дружиною, і здається, що ніщо вже не порушить цей спокій. Але одного ранку він отримує листа від жінки, з якою не бачився понад двадцять років. Куїні Хеннесі помирає від тяжкої хвороби десь на іншому кінці Англії, і вона хоче востаннє побачити його, щоб пробачити давні образи. Гарольд розуміє: він не встигне, якщо поїде потягом чи автобусом. І тоді він робить те, чого від нього ніхто не чекає, — вирушає в далеку путь пішки. Він вірить, що поки йде, поки долає кожен крок, жінка житиме й чекатиме на нього.

Джулі та її мати Розалінда приїжджають до готелю, сподіваючись на спокійний відпочинок, але замість цього стикаються з грубим портьє, який відмовляється заселити їх у заброньований номер. Зрештою, жінки отримують кімнати, і виявляється, що цей готель — колишній маєток тітки Розалінди, де вона провела дитинство та молодість. Спогади накривають її, а Джулі намагається витягнути якомога більше історій, щоб зрозуміти матір і створити авторське кіно про їхні стосунки. Проте ночі сповнені шумів, скрипів і сильних емоційних потрясінь. Чи зможуть Харти відпочити, чи минуле остаточно їх поглине?