☆

Жан у дитинстві милувався виноградниками з вікна, вірячи, що кожен ранок у Бургундії неповторний. Та з роками ця закоханість у рідний край зникла, поступившись спрагою мандрів і пошуку власного шляху. Далеко від дому він шукав себе, аж поки не отримав звістку про хворобу батька. Повернувшись, Жан ледве встигає попрощатися з ним. За заповітом спадок ділиться між трьома дітьми, але Жан хоче продати свою частку й знову вирушити у світ. Джульєтт і Жеремі, які присвятили життя виноградникам і виноробству, опиняються перед вибором: знайти гроші на викуп або втратити батьківський дім. Щоб зберегти сім'ю та спадщину, їм доведеться навчитися чути одне одного і поглянути на минуле очима тих, хто поруч.

Цей фільм — не просто розповідь, а сповідь душі, що втратила гармонію. Французький режисер майстерно сплітає європейську стриманість із азійською глибиною, створюючи полотно, від якого неможливо відвести погляд. Насер, скрипаль, чиє життя розсипалося на друзки, коли дружина в пориві люті знищила його скрипку, стає дзеркалом для кожного з нас. Це не історія про музику чи втрату — це історія про вмирання душі, яке страшніше за фізичну смерть. Режисер веде глядача крізь ретроспективу, ніби даруючи шанс побачити власне життя за мить до вічності. Філософський підтекст, бездоганна гра акторів і щемка правда про вічні цінності, що не мають національності. Це не мрія — це реальність, яку варто прожити разом із героєм.

Двоє друзів, Сільвен і Віго, втративши роботу, вирішують помститися колишньому начальнику, розмалювавши графіті своє старе робоче місце. Але дорога додому обертається трагедією: Віго збиває перехожого, який гине на місці. У загиблого знаходять два мільйони євро готівкою. Віго бачить шанс розв'язати фінансові проблеми, тоді як Сільвена мучить сумління. Після сварки вони забирають гроші, а тіло кидають у ставок. Наступного ранку офіцер поліції Люсі Еннебель та її напарник П'єр Норман із кримінальної поліції Дюнкерка починають розслідування справи про труп дивно вдягненої дівчини.