☆

У Монреалі Клер Марас запрошує безробітну модельєрку Софі Малатер, щоб та показала свої роботи її босові. Коли Софі приходить до компанії, Клер вибачається й каже, що бос у відпустці й повернеться лише за два місяці. Клер запрошує Софі на обід і розповідає про сайт switch.com, де можна обмінятися помешканнями з незнайомцем на час відпустки. Софі знаходить квартиру в Парижі поблизу Ейфелевої вежі, яка належить Бенедікті Серто, й вони обмінюються оселями. Софі прибуває до Парижа в суботу вранці й проводить день мрії, катаючись на велосипеді туристичними вулицями. Та наступного ранку поліція вривається до квартири й затримує Софі, коли вона приймає ванну. Детектив Демієн Форґет допитує жінку, вважаючи, що вона Бенедікта, і вона дізнається, що в її кімнаті знайшли обезголовлене тіло. До того ж усі докази її справжнього життя зникли, через що неможливо довести, що вона насправді Софі.

Клод Корті, п'ятдесятирічний володар кримінальної імперії Парижа, десятиліттями тримав місто в страху. Його влада — це рекет, фальшиві гроші, наркотики та торгівля людьми зі Сходу. Незважаючи на численні злочини, він завжди уникав покарання завдяки корумпованим зв'язкам. Але один арешт і кілька місяців за ґратами змінюють усе. Поки Клод перебуває у в'язниці, його ретельно збудована структура починає сипатися на очах. Чи це холоднокровна змова ворогів, чи лише плід хворої уяви старого гангстера, який втрачає контроль над реальністю? Кожен крок назад до свободи стає кроком у безодню параної та руйнації.

У тіні французьких спецслужб і терористичних осередків точиться війна, де немає чіткої межі між добром і злом. Алекс очолює елітний підрозділ DGSE, Аль Барад керує розгалуженою мережею терористів. Обидва — майстри маніпуляцій, які використовують людей як зброю. У цю гру смерті потрапляють двоє: студентка Діана, завербована французькою розвідкою, та П’єр, молодий чоловік, який шукає порятунку в радикальних ідеях. Їхні долі переплітаються в небезпечному ланцюгу подій, де кожен крок може стати останнім. Чи зможуть вони вирватися, чи стануть жертвами в ім’я чужих «благородних» цілей?