☆

Еміля випускають із теслярської комори, щоб він поїхав на аукціон у Бакхорві. Дорогою він підробляє воротарем, укладає химерні угоди, дратуючи ощадливого батька, п’є лимонад, зупиняє бійку пожежним насосом, допомагає татові Антону привести додому скажену корову, купує несучку Кульгаву Лотту. Коли в Ліни болить зуб, Еміль вигадує способи його видалення. Він допомагає Іді «захворіти на тиф», намалювавши її синьою, лякаючи Крюса-Маю. Згодом Еміль іде до школи, де вирізняється кмітливістю та витівками.

У мальовничому Смоланді, серед пагорбів і дзвінких струмків, живе Еміль Свенссон — хлопчик із очима, повними іскор, і головою, що постійно вигадує нові витівки. Разом із батьками, молодшою сестрою Ідою, фермером Альфредом і покоївкою Ліною він поринає у світ дитинства, де кожен день обіцяє пригоду. Еміль не шукає неприємностей — вони самі знаходять його, бо він просто не може встояти перед спокусою спробувати все, що спадає на думку. Його добрі наміри часто обертаються катастрофою, особливо для запального батька Антона. Через це хлопчик проводить чимало часу в сараї, вирізаючи дерев'яні фігурки й чекаючи, поки батьків гнів охолоне. Та терпіння Антона випробовують нові витівки: Еміль застрягає головою в єдиній сімейній тарілці з супом, піднімає маленьку Іду на флагшток і влаштовує пишну різдвяну вечірку для бідних. Ця зворушлива й кумедна історія — про дитинство, яке не боїться помилок, про батьківську любов, що перемагає будь-які пустощі, і про те, що навіть найбільші бешкетники виростають добрими людьми.