☆

Ренцо — імпульсивний, самозакоханий і сварливий художник, чия «золота доба» давно минула. У 80-х він був відомим, а нині його майже ніхто не пам’ятає. Попри 70 років, він зберігає ясний розум і, як усе сучасне мистецтво, орієнтується лише на гроші, але свідомо відстає від часу та уникає нововведень. Ренцо вважає, що зберіг природу справжнього художника, і тому заперечує правила сучасного суспільства, яке здається йому похмурим і мертвим. Артуро — його давній друг, власник галереї в центрі Буенос-Айреса, який має талант розпізнавати майбутній шедевр із перших штрихів. Він продає твори то заради грошей, то щоб прославити початківця. Несподівано Артуро отримує вигідну пропозицію від норвезької компанії й переадресовує її Ренцо, який саме втратив житло.