☆

Антоніо Дюма — витончений інтелектуал і цинічний мистецтвознавець, який після запеклої боротьби очолює великий музей сучасного мистецтва в Мадриді. На новій посаді він занурюється у вир профспілкових чвар, політичних ігор і сюрреалістичних викликів, які створюють експозиції та митці. Серед незвичайної фауни світу мистецтва йому доведеться балансувати між високою культурою та абсурдом, щоб не втратити себе і музей.

Ренцо — імпульсивний, самозакоханий і сварливий художник, чия «золота доба» давно минула. У 80-х він був відомим, а нині його майже ніхто не пам’ятає. Попри 70 років, він зберігає ясний розум і, як усе сучасне мистецтво, орієнтується лише на гроші, але свідомо відстає від часу та уникає нововведень. Ренцо вважає, що зберіг природу справжнього художника, і тому заперечує правила сучасного суспільства, яке здається йому похмурим і мертвим. Артуро — його давній друг, власник галереї в центрі Буенос-Айреса, який має талант розпізнавати майбутній шедевр із перших штрихів. Він продає твори то заради грошей, то щоб прославити початківця. Несподівано Артуро отримує вигідну пропозицію від норвезької компанії й переадресовує її Ренцо, який саме втратив житло.

Двоє зірок, які не виносять одне одного, готуються до спільних зйомок. Гордий класик Іван та улюбленець публіки Фелікс зустрічаються на майданчику екстравагантної режисерки Лоли. Її провокаційні експерименти перетворюють репетиції на справжню війну его. Але чи зможуть суперники зрозуміти, що насправді їх єднає? Іронічна іспанська комедія про кіно, зірок і творче марнославство, яка отримала 97% схвалення критиків.