☆

У світі, де щастя роздають за розкладом, Базиль завжди запізнюється на потяг. Куля, що випадково обірвала його звичне життя, стає початком дивовижної подорожі на дно суспільства, де на звалищі серед таких самих «обраних долею» він знаходить справжніх друзів. Разом ці незграбні мрійники оголошують війну бездушній системі, яка перетворює людей на гвинтики, але роблять це так по-французьки витончено, абсурдно й зворушливо, що неможливо не співпереживати. Жан-П'єр Жене знову дарує нам історію про те, що навіть у найтемнішому закутку можна знайти світло, а справжня зброя проти жорстокості — це щира посмішка та трохи божевільна вигадка.