☆

У прибережному містечку, де море зберігає похмурі таємниці, самотня Хінако Яотосе, яка втратила родину, зустрічає русалку Шіорі Оумі. Та хоче з’їсти дівчину, але лише коли Хінако стане достатньо смачною. Шіорі обіцяє захищати її від інших монстрів, і між мисливицею та жертвою виникає небезпечний союз. Готична атмосфера, морська символіка та психологічна напруга переплітають романтику й містику, а кожна взаємодія героїнь стає випробуванням довіри та відданості.

Сон Джі Хьон — блискучий хірург, яка рятує найскладніших пацієнтів. Та за цим талантом ховається темна минула історія: колись вона була імператрицею, чиє правління принесло смерть і руїну, навіть її власній родині. Після страти вона отримала друге життя в сучасній Кореї, де стала неперевершеним лікарем. Але доля знову повертає її в колишнє життя, змушуючи протистояти минулому та новим випробуванням.

Молода поліцейська Кавай стоїть на межі відчаю: рутинна служба вбиває в ній будь-яке бажання працювати, і вона вже готова покласти рапорт на стіл. Та доля зводить її з начальницею відділку — жінкою, чия несподівана харизма й глибина змушують Кавай замислитися. Дівчина вирішує затриматися ще на трохи, аби перевірити: чи справді щось змінилося, чи це лише ілюзія? Та поліцейська робота — це завжди ризик, і кожен новий день може стати останнім. Чи здатен один погляд змінити долю?

Кономі Касахара звикла до інтелектуальних викликів, але тепер вона прагне підкорити вертикальний світ скелелазіння. Разом із відданими подругами вона тренується на штучних стінах, де кожен рух гартує тіло й дух. Дівчата долають страх і втому, перетворюючи кожне сходження на тест на сміливість та витривалість. Попри труднощі, Кономі впевнено йде до мети, адже справжня сила починається там, де закінчується зона комфорту.

Після війни Віолета Еверґарден, яка втратила обидві руки, але отримала механічні протези, веде тихе життя, пишучи листи за неписьменних. Її запрошують до пансіону шляхетних дівчат, щоб навчити Ізабеллу Йорк мистецтва листування. Ізабелла, відірвана від родини, не хоче вчитися, та щире спілкування з Віолетою пробуджує в ній зміни. Разом вони долають самотність і відкривають силу справжньої дружби.

У світі, що оговтується від війни, де писемність стає звичною, а телефони витісняють стару добру пошту, Віолетта Еверґарден продовжує писати листи за інших. Вона — дівчина, яка вміє висловити те, що інші не можуть сказати вголос. Але її власне серце досі крається від втрати коханого Гілберта. Рідні вмовляють її забути й жити далі, та Віолетта не може. Бо колись і вона не встигла сказати найважливіше. Тепер вона пише за інших, сподіваючись, що одного дня її власний лист знайде адресата — і почуття, які вона так довго ховала, нарешті будуть почуті.

Після Великої війни, що залишила по собі руїни та невимовний біль, Віолета Еверґарден — дівчина, яку з дитинства гартували як безжальну зброю, а не як людину, — намагається знайти себе в світі, де більше не потрібно вбивати. Поранена не лише тілом, а й душею, вона чує останні слова найдорожчої людини, але не розуміє їхнього сенсу. Одужавши, Віолета влаштовується до поштової компанії CH Postal Services і відкриває для себе професію «Автозапам’ятовуючої ляльки» — тих, хто пише листи за інших, вкладаючи в них чужі почуття. Стаючи однією з них, вона подорожує від серця до серця, записуючи чужі історії кохання, втрат і надій. І з кожним новим листом вона наближається до розуміння тих слів, що змінили її життя, — і до себе самої.

Через десятиліття після появи загадкової брами в Токійській затоці, з якої хлинуло невідоме зло, людство опинилося на межі виживання. Дітей, евакуйованих із зони бойових дій, занурили в кріогенний сон, щоб зберегти їх для майбутнього. Тепер, коли оборона Чіби, Канагави і Токіо ледь тримається, їх пробуджують у світі, де війна не закінчилася. За роки сну підлітки набули надприродних здібностей, і саме вони мають стати новою зброєю людства. Але чи готові вони прийняти світ, який так і не переміг свій найгірший кошмар?

Масамуне давно звик до тиші за стіною, за якою живе його сестра Сагірі. Вона — хікікоморі, і її світ обмежується однією кімнатою, куди не проникає ні денне світло, ні голоси зовнішнього світу. Але коли минає рік, Сагірі раптом порушує свою обітницю мовчання — не заради розмови, а щоб попросити брата принести їжу, пересунути меблі, допомогти з дрібницями, без яких її добровільна в'язниця дає тріщину. Масамуне ж мріє про інше: щоб сестра нарешті вийшла за двері й повернулася до життя, адже вони сім'я, а сім'я має проводити вільні дні разом. Та Сагірі поки що не піддається — і кожен її крок до брата стає тихою битвою між страхом і надією.

У світі підлітків часто панує жорстокість, і ті, хто хоч чимось відрізняється, стають легкою здобиччю для насмішок. Секо, сором’язлива дівчина з вадами слуху, переходить до нової школи, сподіваючись на краще, але замість підтримки натрапляє на стіну нерозуміння та знущань. Її спроба приєднатися до шкільного хору зазнає краху, а глузування стають ще жорстокішими. Лідером цькування виявляється Ісіда Сьоя, який перетворює її життя на справжнє пекло. Та коли під час чергового інциденту ламається слуховий апарат Секо, ситуація змінюється: тепер уже Сьоя стає ізгоєм і відчуває на собі всю гіркоту відчуження. Минає час, герої дорослішають, і Сьоя усвідомлює свою провину. Він прагне щирого прощення, хоче спокутувати минуле й стати для Секо справжнім другом.