☆

У Стокгольмі перед Другою світовою війною двоє підлітків закохуються, але їхні родини володіють конкуруючими парками атракціонів. Це не Шекспір, але пристрасті тут киплять не менші, а щастя закоханих далеко не безхмарне. Шведська мелодрама відтворює історичний антураж зі скрупульозною точністю, даруючи глядачеві зворушливу історію кохання, де почуття долають кордони.

Після дванадцяти років ув'язнення в коматозному стані, що межував зі смертю, Селін нарешті отримує свободу. Але світ, який вона знала, зник назавжди. Тепер люди полюють і вбивають як вампірів, так і ліканів — це вже не полювання, а справжня війна. Дізнавшись, що її донька Нісса, чотирнадцятирічний гібрид вампіра й лікана, жива, Селін змушена діяти. Корпорація Біоком створює суперліканів для знищення вампірів і перевертнів, і щоб зупинити їхні смертоносні плани, Селін має зробити неможливе — об'єднати два одвічно ворогуючі клани перед лицем неминучої загибелі. Та чи так просто примирити непримиренних ворогів?

Після смерті чоловіка психіатриня Кара Хардінг живе роботою та виховує доньку Семмі. Вона відома скептикиня, яка спеціалізується на справах, де злочинці прикриваються роздвоєнням особистості, і майже завжди виносить холодний вердикт — симуляція. Коли батько-психіатр просить її оглянути пацієнта на ім’я Адам, Кара стикається з тим, що не вкладається в її правила. У чоловіка ніби кілька різних я: змінюються голос, манера, реакції та навіть фізичний стан. Кара починає розслідування і поступово розуміє, що це не клінічний випадок, а щось значно гірше. Найстрашніше відкриття приходить тоді, коли небезпека підбирається до її родини: донька Семмі, зламана трагедією втрати батька, втратила віру, а саме таких беззахисних Адам здатен забирати під свою опіку. Сховище починається як психологічний трилер про діагнози та симуляцію, а потім різко переходить у містичний жах про прокляття, загублену душу й дуже конкретну ціну невіри.