☆

Франко-німецька історична драма Фолькера Шлендорфа, створена за мотивами однойменної п'єси Кирила Гелі, переносить глядача в окупований Париж напередодні визволення. Поки союзні війська наближаються до французької столиці, Адольф Гітлер віддає наказ будь-що втримати місто, а в разі відступу — знищити його вщент. Генерал Дітріх фон Хольтіц, який розмістився в готелі «Meurice», отримує повноваження стерти з лиця землі Ейфелеву вежу, Лувр, площу Згоди та Нотр-Дам. Його підлеглі на чолі з лейтенантом Хеггером вирушають до Сени, щоб захопити паризького інженера та закласти вибухівку. Шведський дипломат Рауль Нордлінг таємним ходом проникає до кабінету Хольтіца, аби зупинити руйнування та врятувати безневинних мешканців. Він нагадує генералові про ціну людських життів і пропонує евакуювати його родину, але Хольтіц вагається між обов'язком і любов'ю до Парижа. Тим часом містяни піднімають повстання проти німецьких патрулів. Після падіння нацистської Німеччини Хольтіц відбуває два роки ув'язнення за облогу Севастополя, а Нордлінг отримує почесну медаль героя.

Листопад 1939 року. Мюнхенська пивна «Бюргербройкеллер» переповнена: партійні бонзи, військові, прості німці чекають на виступ фюрера. Ніхто з них не здогадується, що в колоні за трибуною вже цокає годинниковий механізм. Георг Ельзер — тесля, який не любив політику, але не міг дивитися, як його країна занурюється в морок. Він не був оратором і не мріяв про славу. Він просто зробив бомбу, вставив її в дерево і чекав. Вибух пролунав за сім хвилин після того, як Гітлер покинув зал. Історія не перевернулася, але Ельзер став людиною, яка наважилася. Далі — гестапо, кайданки, допити і табір. Але навіть у нелюдських умовах він не зламався. Це історія одного тихого бунту, який міг змінити все.