☆

Літо, проведене разом у магазині, здавалося безкінечним, але прихід осені приніс неминуче розставання. Амі, туристка з Японії, старша за старшокласника Джиммі, зникає з його життя, залишивши по собі лише спогади про нічні мотоциклетні прогулянки та спільні кіносеанси. Через вісімнадцять років, повернувшись до батьківського дому, Джиммі випадково знаходить листівку, яку Амі надіслала йому колись давно. Ця знахідка пробуджує приховані почуття та змушує його вирушити у першу самостійну подорож до Японії. Тепер він має знайти відповіді на питання, які залишилися без відповіді, і зрозуміти, чи була та обіцянка, запропонована Амі, справжнім квитком у минуле, чи лише спробою втекти від сьогодення.

У центрі сюжету — історія чоловіка на ім’я Такасі, який втратив будь-яке бажання жити. Стоячи на краю залізничної платформи, він розмірковує: «Коли ж жити?» Адже все життя зводиться лише до роботи. Такасі вже готовий зробити крок назустріч потягу, що наближається, та раптом чує, як його хтось гукає: «Це ж я, Ямамото! Ми ж разом навчалися в молодших класах!» Такасі не може пригадати цього чоловіка, адже минуло багато років, але йому здається, ніби вони знайомі все життя. Так у нього з’являється друг, якого йому так не вистачало, і вони починають проводити багато часу разом. Однак Ямамото зовсім не однокласник.

Чотирирічний Кун жив у безтурботному дитинстві, поки не народилася Мірай. Уся увага батьків перейшла до маляти, і хлопчик відчув себе зайвим. Ревнощі та образа штовхають його у затишок заднього дворика, де росте чарівне сімейне дерево. Одного дня воно відкриває йому двері в інший вимір, де Кун має знайти відповіді на свої почуття й зрозуміти справжню силу родинних зв'язків.

У тихому куточку на околиці села жила дружна сім'я, сповнена любові та радості. Народження двох малят, Аме та Юкі, стало найсвітлішою миттю для батьків. Та раптом щастя розбилося: батько загинув, забравши із собою у могилу страшну таємницю — він був перевертнем. Ця спадщина перейшла й дітям, які ще не вміли контролювати свої здібності. Хана залишилася сама, але змогла приховати родинну таємницю від сторонніх очей. У безлюдній місцевості діти росли й набиралися сил. Минали роки, і брат із сестрою, такі різні за вдачею, почали обирати свій шлях. Юкі — активна й невгамовна, Аме — спокійніший, його мучило питання: де жити — серед людей чи серед тварин? Матері було важко дозволити їм самим вирішувати долю. Та мудра Хана, побачивши, як подорослішали діти, з миром відпустила їх на пошуки нового щастя та іншої долі.