☆

Ліліан Сусвінд — одинадцятирічна дівчинка з даром, про який краще мовчати: вона чує тварин і може ними керувати. Після того, як через її пустощі міський фестиваль виходить з-під контролю, родина змушена переїхати, а Ліліан обіцяє більше ні з ким не розмовляти, крім вірного пса Бонсая. Та коли в новому місті вона знаходить зоопарк, її серце знову відкривається для чотирилапих друзів. Спокійне життя руйнує викрадення маленького слоненяти Ронні. Щоб повернути малюка мамі, Ліліан разом із сусідським хлопчиком Джессом вирушає у небезпечну пригоду, де їй доведеться згадати про свій особливий дар і навчитися довіряти іншим.

На фермі Гут Кальтенбах, де вітер шепоче таємниці старих стаєнь, а копита відбивають ритм надії, Марія, Каан і Сем борються за збереження родового гнізда. Та коли на обрії з’являється загадкова Ізабелла з власними планами, а імпульсивна Арі шукає прихистку серед коней, доля ферми змінюється назавжди. Арі знаходить спільну мову з норовливим Східним вітром і щиру дружбу з Мікою, онукою Марії. Разом їм доведеться витримати випробування, захистити улюбленця та довести, що справжня сила — у єдності, відвазі та вірі в диво.

У глибинах моря, де сяйво перлин поступається лише сяйву золотого волосся, живе русалка Ундіна — молодша донька володаря глибин Нептуна. Разом із сестрами Акварелою та Мелузіною вона співає колискові для коралів, але серце її лине туди, де хвилі розбиваються об скелі, де вітер пахне сіллю й свободою. Одного разу, коли шторм жбурляє у море принца Ніколаса, Ундіна виносить його на берег — і віддає йому не лише своє дихання, а й душу. Та між водою й сушею прірва, яку не подолати без болю. У відчаї русалка йде до морської відьми Мідри, чиї очі — як безодня, а голос — як шепіт утопленика. Мідра дарує їй ноги, але забирає голос: на землі Ундіна буде німою. А якщо принц не покохає її — вона стане піною, розтане у хвилях, немов сон. Кожен крок для неї — наче по лезах, але вона ступає. Бо кохання не боїться ані мук, ані тиші. Це історія про те, що іноді найгучніше слово — це мовчання, а найбільша жертва — не мати можливості сказати про неї.